Мал.1. Геологічна карта четвертинних відкладень Броварського району Київської області
За своїми геоморфологічними особливостями Броварський район знаходиться в межах орографічної області Придніпровська низовина і має алювіальний денудаційно-акумулятивний середньо-плейстоцен-голоценовий тип рельєфу. За ландшафтно-гідрогеологічних умов район представляє собою льдовиково-паводкову терасу, основу якої складають осадові світи різного генезису (в основному піски). Західну частину району складають сучасні алювіальні відкладення і перша надзаплавна тераса. Для буріння свердловин в районі буде потрібно георозвідка ділянки, яку проведуть фахівці компанії “Акваторія”.
Абсолютні позначки поверхні четвертинних відкладень в межах району змінюються від 110 м до 120 м. На поверхню виходять переважно світи верхньої ланки неоплейстоцена. Відкладення середньої ланки, що залягають безпосередньо під голоценовим грунтом, зустрічаються на обмежених ділянках.
Сучасні грунтові утворення представлені грунтами в основному темно-сірими опідзоленими чорноземами і чорноземами на средньосуглинистому лесі і частково супіщаних і глинистих. Генетичний тип і літологічний склад грунтів залежить від їх положення в рельєфі і складу порід, на яких проходило грунтоутворення.
Відкладення гідрогенного походження (IbH) поширені на незначних площах району, в основному в центральній і східній частині району. Представлені різного типу мулами, а також луговими мергелями. Приурочені до негативних форм рельєфу субаерального походження, пізніше заболоченими. Є біогенні (bH) і техногенні відкладення.
Мал. 2. Типовий геологічний розріз четвертинних відкладень Броварського району
Еолові відкладення (vPIIIH) представлені піщаними утвореннями. Зустрічаються в межах всього району. Потужності дуже невитримані, коливаються від 2 до 6 м. Це кварцові піски світло-сірі, буро-жовті, бурі, середні, з лінзами коричнево-палевих суглинків.
Вони підстилаються верхнеплейстоценових породами елювіально-делювіальні (edvPIII-H) походження (Мал.1), про що свідчать результати проведення геології для ділянки. Потужності змінюються від 1,5 до 10 м. Представлені пісками і супіски кварцовими палево-світло-сірими, коричнево-світло-сірими дрібно або різнозернистими, слабо глинисті з лінзами палевих суглинків. Підстилаються алювіальними відкладеннями середнього неоплейстоцена (a3P2).
Для алювію надзаплавних терас характерна обтікаюча форма залягання без значного ерозійного впливу на різні підстилаючі осадові форми рельєфу. Поблизу бортів долини практично завжди відбувалися фаціальні заміщення делювіальними, соліфлюкційними і пролювіальними відкладеннями. На відміну від типових сучасних алювіальних пісків, з властивою їм хорошою промитістю, перигляціальних алювій надзаплавних терас відрізняється присутністю глинистих частинок. Йому притаманні бурі і жовто-бурі кольори.
Подібні особливості визначили велику потужність відкладень цього типу в межах району – в окремих випадках більше 50 м. При цьому гіпсометричний інтервал становить 65-120 м. Тому в цьому районі можна бурити артезіанські свердловини для побутових і промислових потреб, але попередньо проводиться геологія земельної ділянки.
У верхній частині розрізу збільшується число витриманих за простяганням алевритових і суглинистих прошарків. У нашому випадку суглинки зі збільшенням глибини залягання змінюються пісками.
Інформацію в реальному режимі часу про поширення четвертинних відкладень в межах району можна замовити в нашій компанії, скориставшись послугою – інженерно-геологічні вишукування.
Мал.3. Умовні позначення до карти четвертинних відкладень (див. Мал. 1-2)
Отримати консультацію з питань інженерно-геологічних, гідрогеологічних, геодезичних та інших супутніх послуг ви можете у нас:
У цьому блозі ми ділимося знаннями, але якщо ти маєш серйозні завдання, які вимагають допомоги фахівців, повідоми. Ми спробуємо розібратися та допомогти вам.
