Мал. 1. Типовий геологічний розріз четвертинних відкладів Білоцерківського району
Четвертинні відкладення (приблизна глибина залягання 0 – 40 м).
Територіальне розташування району знаходиться на українській платформній рівнині північно-східних меж льодовикової частини центрально-лісової області. На території відзначаються розвинені освіти четвертинної системи, включаючи плейстоцен та голоцен. Розріз четвертинних відкладень характеризується мінливістю, що обумовлюється різноманітними морфологічними структурами. Стародавніші утворення перекривають четвертинні відкладення у вигляді суцільного чохла, частково відсутні в місцях виходів порід дочетвертичного типу (долини річок, круті схили балок і ярів). Потужність відзначається в межах 0,1 – 40 м від річкових долин, яружних тальвег до вододілів. Якщо вам потрібно замовити на території геологічні дослідження, пропонуємо скористатися послугами фахівців компанії “Акваторія”.
Велика площа території розчленовується ярово-балочною та річковою мережею, а абсолютні позначки четвертинних відкладень по поверхні досягають до 220 м. Утворення верхнього неоплейстоцену виходять на поверхню, а середні відкладення, що безпосередньо залягають під ґрунтом голоцену, відзначаються на деяких ділянках. Нижня ланка неоплейстоцену та еоплейстоцену виходить на денну поверхню частково. На цій території геологія ділянки проводиться майстрами компанії із застосуванням спеціальної техніки, що дозволяє отримати більш точні дані.
У річкових долинах поширення мають біогенні відкладення (bH), зокрема, на окремих ділянках річкових заплав. Вони в основному представляють сірувато-бурий, коричнево-бурий торф з розкладаннями болотяних рослин, в яких в основному відзначаються з тонкими мулистими суглинками і супісками темно- і сизосерих очеретяні та осокові. Торф’яна потужність складає середній показник від 1 до 1,5 м.
Рис.2. Геологічна карта четвертинних відкладів Білоцерківського району Київської області
У заплавах та надзаплавних річкових терасах зустрічаються алювіальні відкладення (aH). Товща алювіальна за потужністю не велика, при цьому трохи розвинені фації заплавні та старі з поширенням у долинах річки Рось та інших водотоках. Осадові породи мають частково жовтувато-сірий пісок, у деяких місцях дрібнозернисті, кварцові піски з потужністю до 2,5 м із заляганням на алевритах палеогену обухівської почту з перекриттями лісоподібних суглинків. Геологія земельної ділянки дозволяє отримувати дані у реальному часі, що допомагає споруджувати надійні для експлуатації свердловини у регіоні.
У долинах річок на більшій частині району широко поширені відкладення надзаплавних терас (аРII-ІІІ) , представлені світло-сірими та кварцовими сірими пісками зі слабо-зеленуватими та жовтуватими відтінками, включаючи дрібнозернисті, косошаруватості із зернистими змінами, з прошарками та лінзами.
Піщаними та супіщаними утвореннями представлені в районі елювіальні відкладення (vd, edPIII), у деяких місцях з лінзами, прошарками викопних ґрунтів. Піски сірого та сіро-жовтого кольору з тонкими у верхніх частинах бурими та буро-охристими, хвилясто-горизонтальними шарами, що утворилися в результаті дерново-підзолистого голоценового утворення ґрунтів. Грунтові відкладення з похованими ґрунтами зустрічаються з плямами оголоння, в основному сизо-сірого або сірувато-бурого кольору. Склад переважає супіщаний, а потужність коливається в межах 0,5-4 м, підстилаючись дніпровсько-оледенілими породами (водно, мореною, озерно-льодовикові відкладення).
Блакитно-світло-сірі піски, суглинки, супіски водно- (gPIIdn), озерно-льодовикові (lgPIIdn), над- і під-морені складають комплекс різнофаціальних відкладень дніпровського льодовика. Підморені водно-льодовикові (fPIIdn) відкладення широко поширюються біля льодовика дніпровського. Їх заповнюють прохідні водно-льодовикові та річкові долини піддніпровського віку. Залягання відзначається поверхнях нижненеоплейстоценовых, чи древніх утворень. Їх перекривають морені, озерно-льодовикові суглинки і трохи молодші відкладення, а представлені вони кварцовими, жовтувато-, світло-сірими, білими і в деяких місцях зеленими з бурим відтінком пісками. В основному піски дрібно-зернисті, з галькою кристалічної породи, косошаруватими і горизонтально, зерна незграбні та напівобкатні. Зміни потужності відзначаються не більше 1,1 – 30 м.
Нижньоопленстоценові алювіальні відкладення (aPIbk-kn) поширюються в терасних межах, у місцях перекриття алювію тонким шаром золового піску. Відкладення – різнозернисті, дрібнозернисті піски з відтінками світло-сірого, бурого та буро-сірого кольору. Піски однорідні та світло-сірі у покрівлі. Провести на цій території інженерно-геологічні дослідження наші фахівці можуть максимально швидко з отриманням точних розрахунків.
Детальна інформація про поширення четвертинних відкладень у межах району наведена на малюнках 2-3.
Рис.3. Умовні позначення до карти четвертинних відкладень (див. мал. 1-2)
Отримати консультацію з питань інженерно-геологічних, гідрогеологічних, геодезичних та інших супутніх послуг ви можете у нас:
У цьому блозі ми ділимося знаннями, але якщо ти маєш серйозні завдання, які вимагають допомоги фахівців, повідоми. Ми спробуємо розібратися та допомогти вам.