Четвертинні відкладення розвинуті суцільним покривом по всій території району, відсутні лише у місцях безпосередніх виходів на денну поверхню до четвертинних утворень. Потужність їх коливається в широких межах – від 0 до 62 м. Найбільш потужні верстви четвертинних відкладень приурочені до ерозійно-акумулятивних водно-льодовикових долин. У складі четвертинних відкладів дослідженої території виділяються такі генетичні типи: льодовикові, озерно-льодовикові, водно-льодовикові. еолово-делювіальні, алювіальні, озерні, еолові та елювіальні утворення. Геологічні дослідження на ділянці дозволять визначити механічний склад грунтів та інші особливості території, що дозволить грамотно провести буріння свердловин.
У віковому відношенні четвертинна система на дослідженій території поділяється на нижньо четвертинні, середньо-, четвертинні та сучасні відкладення, що дозволила визначити геологію ділянки.
Четвертинні відкладення (приблизна глибина залягання 0-50м)
Мал.1. Геологічна карта четвертинних відкладень Іванківського району
До нижньочетвертичним відкладень умовно ставляться сірі і темно-сірі озерні суглинки, тонко-шарові глини, дрібнозернисті глинисті кварцові піски, що збереглися від розмиву тільки в похованих давньо четвертинних долинах в північній частині району. Залягають вони на харківських, київських, бучацьких освітах. Покривають їх середньо четвертинні підморені водно-льодовикові, або озерно-льодовикові утворення. Потужність нижньо четвертинних відкладень різна і коливається в межах 0,2-6,6 м. Замовити в цьому районі геологію земельної ділянки можна в компанії “Акваторія”, фахівці якої врахують усі особливості території та характеристики ґрунтів.
Середньо Четвертинні відкладення поширені повсюдно. У їх складі виділено: підморені водно-льодовикові відкладення; льодовикові відкладення (морена) (glQII2) та надморені водно-льодовикові (f1glQII3) та озерно-льодовикові відкладення. Геологія земельної ділянки допомагає правильно вибрати місце для облаштування свердловини у цьому районі із отриманням чистої, якісної води. Підморені водно-льодовикові відкладення широко поширені по всій дослідженій території. Вони представлені жовтувато-бурими, жовтувато-сірими різнозернистими кварцовими пісками з рідкісною галькою і обгорнутими уламками кристалічних і осадових порід, рідше зеленувато-сірими, блакитно-сірими, сірими піщанистими суглинками з малопотужними прошарками зелених глин. Потужності підморених водно-льодовикових відкладень коливаються в межах 0,9-45,0 м-коду.
У межах моренно-зандрової рівнини описувані відкладення залягають на строкатих сарматських глинах, чи нижньо четвертинних озерних суглинках. У водно-льодовикових долинах вони підстилаються харківськими, київськими, бучацькими, рідше крейдовими відкладеннями і навіть кристалічними породами та їхньою корою вивітрювання. Перекриваються ці відкладення або мореною, або надморені утворення.
Надморені водно-льодовикові озерно-льодовикові відкладення користуються найбільш широким поширенням, будучи покривними утвореннями більшої частини досліджуваної території, відсутні лише на терасах і заплавах річкових долин. Представлені водно-льодовикові відкладення жовтувато-сірими, буро-сірими, сірими дрібно- та середньозернистими кварцовими пісками. Озерно-льодовикові надморені відкладення складені зеленувато-сірими, блакитно-сірими в’язкими пластичними суглинками та дрібнозернистими глинистими кварцовими пісками. Потужність надмореннойтовщи коливається від 0 до 15 м, зазвичай збільшуючись на вододілах і зменшуючись на їх схилах.
Верхньочетвертинні відкладення виражені алювіальними утвореннями І та ІІ надзаплавних терас басейнів річок Ужа та Тетерева, а також еолово-делювіальними відкладеннями. Еолово-делювіальні відкладення складаються з палево-жовтих, палевих, жовтувато-сірих неслоистих лесоподібних суглинків з дрібними конкреціями карбонатів. Потужність їх не перевищує 0,5 м. Алювіальні відкладення II надзаплавної тераси (аlQIII1) складені жовтувато-сірими різнозернистими, дрібно та середньозернистими добре обкатаними кварцовими пісками з рідкою галькою кварцу та кристалічних порід. Інженерно-геологічні дослідження дозволять точно визначити всі параметри для спорудження гідротехнічного об’єкта.
До сучасних відкладів відносяться озерні утворення, алювіальні відкладення заплав річкових долин, еолові утворення та сучасний елювій. Фахівцями нашої організації буде проведено георозвідку ділянки з максимально точним та якісним виконанням для будь-якого будівельного проекту та для буріння свердловин будь-якої складності.
Мал.2. Стратиграфічний розріз Іванківського району Київської області
Мал.3. Умовні позначення до карти четвертинних відкладень та стратиграфічного розрізу (див. мал. 1-2)
Отримати консультацію з питань інженерно-геологічних, гідрогеологічних, геодезичних та інших супутніх послуг ви можете у нас:
У цьому блозі ми ділимося знаннями, але якщо ти маєш серйозні завдання, які вимагають допомоги фахівців, повідоми. Ми спробуємо розібратися та допомогти вам.
