Відокремлене водопостачання – один із атрибутів комфортного життя у приватному будинку, організація якого не обмежується бурінням свердловини. Витягти воду з вузького отвору свердловин неможливо без відповідного насосного агрегату. Як встановити насос у свердловину, знають фахівці компанії «Акваторія», на сайті якої можна отримати консультації, переглянути відеорекомендації та замовити монтаж за адекватною ціною.
Критерії вибору обладнання
Вібраційні різновиди насосів занурювального типу не встановлюють у свердловинних джерелах, тому що коливання збільшують ймовірність ґрунтових обвалів та пошкоджень обсадної колони. Поверхневі моделі актуальні лише для гідротехнічних споруд малої глибини. Тому в свердловинах домінують занурювальні насосні агрегати відцентрового типу. Щоб пристрій безперебійно та довго працював, вибір роблять з урахуванням:
- потужності, що корелюється з продуктивністю джерела;
- зазначеною глибиною занурення;
- якості бурових робіт, нестача якого потребує встановлення спеціальних моделей;
- діаметра, що збігається з розміром обсадної колони;
- одно-або трифазного джерела електроживлення.
Оперативність установки насоса залежить від попередньої підготовки обладнання та витратних матеріалів, відібраних відповідно до грамотно виконаних розрахунків. Електрокабель для живлення насоса має бути достатньою довжиною, що забезпечує відсутність натягнутості. Для занурення та підйому насосного агрегату з джерела використовують спеціальний трос з нержавіючої сталі або полімерний шнур, які повинні мати:
- достатньою довжиною;
- вологостійкість;
- міцністю, що витримує навантаження, у кілька разів вище за вагу насоса.
Труби використовують із сталі або полімерів. Вибір залежить від глибини джерела свердловин і тиску, на який розраховані вироби. Для прокачування використовують більш дешевий грязьовий насос.
Важливі моменти монтажних робіт
Правильне встановлення насоса в свердловину гарантує тривале та безперебійне функціонування агрегату. Щоб уникнути ускладнень, перед початком збирання перевіряють стан обсадної колони, вивчають технічні паспорти та комплектацію відібраних виробів.
Монтажні роботи починають із оснащення насосного патрубка зворотним клапаном, нагнітальним шлангом та захисним чашоподібний фільтром. В окремих моделях для подачі води застосовують гумовий шланг замість пластикових труб, які необхідно монтувати максимально рівно, щоб безперешкодно завантажити та з’єднати з патрубком насосного агрегату.
Після підключення труби та електрокабеля, в спеціальні вуха вставляють трос, закріплюють, а потім з’єднують з рештою конструкцій хомутом або кліпсою. Перед зануренням на обсадну колону встановлюють оголовок через отвір якого повільно і обережно опускають насосний агрегат, на який надягають спеціальне кільце для захисту обсадної колони. Пристрій закріплюють нижче за динамічну лінію на глибині, передбаченій керівництвом виробника.
Зазначені у техпаспорті характеристики не завжди збігаються з очікуваними. Тому об’єм води, що витрачається в одиницю часу, тиск у водопроводі та інші показники визначають при реальних навантаженнях в ході монтажних робіт. Якщо отримані значення вище внесених до техпаспорта, насосну засувку відкривають, щоб:
- збільшити опір;
- нормалізувати показники;
- встановити точку роботи пристрою у різних режимах.
Для з’єднань використовуються латунні фітинги найвищої якості, призначені для підвищених навантажень.
Свердловина – найзручніший варіант водоподачі для заміської нерухомості. Правильний монтаж і налагодження, що безшумно працює занурювального насоса, дозволять вам довго не заглядати в свердловинне джерело.
Отримати консультацію з питань інженерно-геологічних, гідрогеологічних, геодезичних та інших супутніх послуг ви можете у нас:
У цьому блозі ми ділимося знаннями, але якщо ти маєш серйозні завдання, які вимагають допомоги фахівців, повідоми. Ми спробуємо розібратися та допомогти вам.
