Ударний спосіб буріння свердловин

Ще до нашої ери почали формувати водоносні свердловини з метою видобутку води. Найчастіше використовувався ударний спосіб, що відрізняється простотою та ефективністю. Сьогодні така методика використовується рідко через розвиток технологій.

Що таке ударне буріння

Такий спосіб буріння передбачає розбиття природного ґрунту за допомогою завдання ударів буром. На етапі найпоширенішою вважається ударно-канатная технологія, з особливостями якої слід ознайомитися.

Ударно-канатне буріння поділяється на два підвиди:

• Суха методика, яка передбачає встановлення обсадної труби. Ґрунт внаслідок руйнування проникає у трубу через механічний вплив на неї. Цей метод дозволяє відібрати пробу породи для подальшого аналізу в лабораторії.
• Промивний , який підійде для облаштування свердловин у породах різних типів. Порода розбивається ударами, а з допомогою води вимивається назовні.

Особливості та переваги методики

При тому, що ударна методика буріння не має великого попиту, вона відрізняється такими перевагами:

• Можливість одержання зразків для аналізу на різній глибині;
• Можливість бурити свердловину інструментом із діаметром понад 50 см;
• Обсадну колону можна встановлювати після того, як бур досяг шару води та закінчено процес буріння;
• Можливість збереження водоносних пластів, без включення до них різних видів забруднень;
• Ефективність методики на сипучій породі;
• Можливість використовувати цей спосіб для різної породи – сипучої, глинистої або кам’янистої.

При цьому методика характеризується і недоліками, до яких належать:

• Зниження швидкості роботи у разі, якщо порода тверда чи в’язка;
• Необхідність великої території розміщувати устаткування;
• Неможливість працювати із твердою породою;
• Неможливість сформувати свердловину, яка пролягатиме навскіс – під кутом.

Процедура буріння та обладнання

Ударне буріння вимагає наступне обладнання для виконання робіт:

• Металеві троси;
• Забивні склянки;
• металевий каркас для підвішування ударного елемента;
• Штанга;
• Електродвигун;
• Лебідка;
• Елементи для з’єднання конструкції.

Процедура буріння передбачає початкову підготовку ділянки щодо робіт, площею понад 2,5 м. кв. На першому етапі порода руйнується за допомогою спеціального інструменту (до 1,5 м), після чого вилучається назовні.

Потім відбувається зміцнення стін за допомогою обсадної колони та встановлюється забивний стакан для переходу до основного етапу. Слід зазначити, що періодичні слід очищати від залишків породи. Таку процедуру слід проводити до моменту, коли виявлено водоносні пласти.

Специфіка буріння різних видів породи:

Якщо грунт піщаний або пливучий, процедура проводиться інструментом, оснащеним плоским елементом для забору породи. Процес роботи повинен бути повільним, з обов’язковим зміцненням стін шахти, щоб ґрунт на глибині не сповзав.

У разі глинистої або болотистої породи рекомендується застосовувати модернізоване обладнання, яке враховує специфіку ґрунту. Тут підійде укріплене хрестовиною долото двотаврове. Монтувати обсадну колону слід лише у гирлі.

Якщо порода включає галечник або гравій, то також використовується двотаврова долото і розширювачі, а для забору породи назовні слід використовувати желонку, оснащену клапаном, у якого плоска форма.

Таким чином, сьогодні ударна технологія не має великого попиту через трудомісткість і дорожнечу роботи, при цьому в деяких випадках є найбільш ефективною.