Буріння свердловин на Сумщині, як і в будь-якій області, має свої особливості, які пов’язані з гідрогеологічними умовами місцевості. Сумська область розташована в північно-східній частині Лівобережної України в межах трьох різних геоструктурних зон. Північно-східна Сумська частина розташована на околиці Воронезького кристалічного масиву, південно-західна – на північно-востосточном крилі Дніпровсько-Донецької западини, а незначна частина південно-західної окраїни області заходить в межі центральної зони Дніпровсько-Донецької западини. Тому гідрогеологічні умови для буріння в Сумах в різних районах області відрізняються.
Річкова мережа включається в себе одну велику річку – Десну, а також середні річки – Сейм, Клевень, Сулу, Псьол, Хорол, Ворскла. Всі річки області належать до басейну лівобережних приток Дніпра – Десни, Псла, Сули, Ворскли. Річки утворюють добре виражені річкові долини, в яких знаходяться численні озера-стариці, болота і штучні ставки. Міста обласного значення: Охтирка, Глухів, Конотоп, Лебедин, Ромни, Суми, Шостка. Міста районного значення: Білопілля, Буринь, Ворожба, Дружба, Кролевець, Путивль, Середина-Буда, Тростянець.
Геологічна будова Сумської території
Сумська територія в основному знаходиться в межах Дніпровсько-Деснянської низовини. Тільки невелика північно-східна частина входить в відроги Середньо-Руської височини, до якої і приурочені найбільші височини. Мінімальна відмітка 108 м спостерігається в південній частині в заплаві р. Сула. У стратиграфическом щодо Сумська область в основному розташована на північному борту Дніпровсько-Донецької западини, і тільки південно-західна і південна частини знаходяться в межах Дніпровського грабена. В геологічну будову беруть участь докембрійські, палеозойські і кайназойска світу.
Суми на геологічній карті
Геологічна будова Сумської області та її геоморфологічні особливості створили сприятливі умови для накопичення підземних вод в товщі осадових утворень і буріння свердловин в Сумах. Основним водоносним горизонтом є Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн.
Серед четвертинних відкладень найбільш обводнені – алювіальні освіти заплавній, першої, другої та четвертої (моренною) надзаплавних терас. Грунтові води четвертинних відкладень за складом гідрокарбонатно-кальцієво-магнієві і характеризуються значною мінливістю хімічного складу через близькість до поверхні. Мінералізація їх коливається від 0,33 до 2,36 г / л, загальна жорсткість – в межах 3,18-30 мг-екв / л. Потужність водоносних горизонтів в межах заплав, I u II надзаплавних терас долин річок Псел і Сейм досягає 15-17 м. Потужність водоносного шару алювіальних пліоцену терас коливається від декількох метрів до 12,5 м.
Підземні води в неогенових (новохарьковскіх) пластах розвинені досить широко, що сприятливо для буріння свердловинних колодязів. Від четвертинних грунтових вод (головним чином льодовикового-озерних) вони відокремлюються товщею щільних пестроцветних глин і гідравлічно пов’язані з нижчого рівня породами. Води гідрокарбонатно-кальцієво-магнієві з мінералізацією від 0,54 до 0,97 г / л, із загальною жорсткістю від 5 до 10 мг-екв / л.
Води олігоценової і еоценових піщаних відкладень, а також тріщинуватих опок і пісковиків палеоцену прісні, в основному гідрокарбонатно-кальцієво-магнієві, лише частково в київських пластах вони гідрокарбонатно-натрієво-кальцієвого типу. Мінералізація вод палеогенових порід коливається від 0,33 до 0,75 г / л, загальна жорсткість – від 3 до 8 мг-екв / л.
У південній частині в покрівлі бучакського-канівського аквіфера залягають глини і мергелі київської свити, є водоупором для підземних вод верхніх водоносних горизонтів. У північній частині, де мергелю глини відсутні, спостерігається вільний гідравлічний зв’язок води глибинах всій товщі палеогенових відкладень. Водні горизонти в берскскіх і харківських шарах мають обмежене поширення. Значення їх зростає в межах Бобрікской та Дмитрівської мульд, де вони набувають значний напір і можуть використовуватися для централізованого водопостачання. Бучакського-канівський водоносний горизонт має широке поширення, і його води використовуються для буріння свердловин місцевого та централізованого водопостачання.
Водообільність палеоценових порід для буріння в загальному незначна, що пов’язано зі зменшенням тріщинуватості на великих глибинах. Аквіфер в мергельно-крейдяний товщі верхньої крейди приурочений до її верхньої тріщинуватої зоні. Тріщинуватість крейдяних порід найбільш розвинена в долині р. Сейм, де спостерігається їх не глибоке залягання від земної поверхні. В межах вододілів водонасиченість верхньо крейдових порід незначна. При значних потужностях верхніх порід трещиноватость зменшується, буріння також можливо. Води прісні, гідрокарбонатно-кальцієві з мінералізацією 0,57-0,9 мг / л і загальною жорсткістю до 8 мг-екв / л. Води кам’яновугільних відкладень в багатьох місцях є сильно мінералізованими, відносяться до хлоридно-натрієвих типу з мінералізацією до 210 г / л. Це достатні показники для буріння свердловин.
Залежно від гідрогеологічних умов місцевості, Сумська область і м Суми умовно поділена на три типи районів:
- Райони переважного використання вод крейдяних відкладень (невелика північно-східна частина);
- Райони споживання вод бучакського-канівського водоносного горизонту, що примикають з півдня у вигляді вузької смуги;
- Райони використання вод з відкладень еоцену, олігоцену і неогену (новохарьковская товща), що займають більшу частину листа, в основному збігаються з площею поширення новохарьковскіх відкладень.
Критерії вибору водоносного горизонту в Сумській області
Для централізованого водопостачання на Сумщині використовуються підземні води, приурочені до крейдяних, палеогеновим і неогенових відкладень. Глибина буріння свердловини залежить від глибини залягання аквіфера і, звичайно, варіюється від 15 до 120 м. На тріщинуватих Гаммелах і опоках, як правило, монтують безфільтрові свердловини, а на піщаних відкладеннях потрібні фільтрові свердловини. Дебіт свердловини на воду і тривалість її експлуатації залежить не тільки від області харчування аквіфера а й глибини свердловини, а й від якості розтину водоносного горизонту, якості буріння і монтажу водяної свердловини, а також якості використовуваних матеріалів. Помилки при бурових роботах і при монтажі обладнання дуже часто призводять до порушення роботи свердловини на воду, внаслідок чого власнику доводиться витрачати додаткові кошти на діагностику і ремонт свердловини. Тому дуже важливо, щоб всі роботи з буріння та облаштування свердловини проводили досвідчені фахівці, які мають для цього достатній досвід, кваліфікацію і необхідне обладнання.
Компанія Акваторія ось уже двадцять років працює в цій сфері і готова запропонувати весь перелік робіт з буріння, облаштування та обслуговування артезіанських свердловин. Фахівці компанії проводять професійне проектування та буріння свердловин на воду в Сумській області на всі доступні водоносні горизонти. Проект свердловини на воду включає оформлення всіх дозвільних документів для буріння і оформлення свердловини, дозвіл на свецводопользованіе на Сумщині. На кожну свердловину на воду видається паспорт.
Також компанія виконує буріння свердловин для теплових насосів і геотермальних зондів, а при необхідності проводить інші роботи: телеінспекція, діагностика, тампонаж та ліквідаційний тампонаж свердловин, поточний або капітальний ремонт свердловини.
Отримати консультацію з питань інженерно-геологічних, гідрогеологічних, геодезичних та інших супутніх послуг ви можете у нас:
У цьому блозі ми ділимося знаннями, але якщо ти маєш серйозні завдання, які вимагають допомоги фахівців, повідоми. Ми спробуємо розібратися та допомогти вам.
