Історія та еволюція системи реєстрації паспорта на артезіанську свердловину в Україні: від початків до сучасності

Артезіанські свердловини — це стратегічний ресурс для забезпечення населення та підприємств якісною питною водою. З розвитком промисловості, сільського господарства та міст в Україні питання контролю за використанням підземних вод набувало дедалі більшої ваги. Одним із ключових інструментів такого контролю стала система реєстрації та паспортизації артезіанських свердловин. У цій статті розглянемо, як еволюціонувала ця система в Україні від її зародження до сучасного вигляду.

Початок історії: перші кроки до обліку артезіанських свердловин

Ще за часів Радянського Союзу доступ до підземних вод був суворо регламентований. Будь-яке підприємство чи господарство, що потребувало водопостачання зі свердловини, зобов’язане було проходити тривалу процедуру узгодження з численними органами:

• Геологічні служби
• Органи санітарного нагляду
• Водогосподарські інспекції
  

У той період фактично формувалися основи обліку свердловин, а головним документом для них був так званий «паспорт артезіанської свердловини». Він містив усі основні технічні характеристики свердловини, дані про геологічний розріз, дебіт, якість води та її призначення.

Проте централізованої державної системи реєстрації не існувало. Дані зберігалися переважно в обласних управліннях геології, гідрогеологічних партіях, водоканалах. Цей облік був розрізненим і не завжди актуальним.

90-ті роки: перехідний етап і правовий вакуум

Після здобуття Україною незалежності у 1991 році система контролю за артезіанськими свердловинами фактично опинилася в стані правового вакууму. Багато підприємств приватизували свердловини без жодної документації, а нові власники часто не переймалися питанням паспортизації.
У цей період відбувалося масове самовільне буріння свердловин як підприємствами, так і приватними особами.

Органи державної влади ще не мали чітко вибудуваної структури контролю, а законодавча база перебувала на етапі становлення. Окремі спроби обліку здійснювали:

• Обласні управління охорони навколишнього середовища
• Санепідемстанції
• Місцеві геологічні служби

Проте єдиної, прозорої та доступної для всіх системи реєстрації не існувало.

2000-ні: формування законодавчої бази та повернення до обліку водокористувачів

На початку 2000-х Україна почала активно гармонізувати своє екологічне та водне законодавство відповідно до європейських норм. Саме тоді було прийнято низку ключових нормативно-правових актів, які заклали основи для нової системи реєстрації свердловин:

Основні нормативи:

• Водний кодекс України (оновлена редакція 1995, зміни 2000-х років)
• Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»
• Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»

Ці закони зобов’язували суб’єктів господарювання:

• Отримувати дозволи на спеціальне водокористування
• Реєструвати свердловини через екологічні інспекції
• Вести первинний облік споживання води

Оформлення паспорта на артезіанську свердловину стало необхідною умовою для отримання дозволів. У паспорті фіксувалися:

• Геолого-гідрогеологічні дані
• Конструкція свердловини
• Водний горизонт
• Якість води
• Режим експлуатації
  

Ці дані зберігалися в Державному фонді родовищ корисних копалин (Держгеонадра) та в регіональних структурах.

2010-ті: цифровізація, екологічний контроль та спроби систематизації

З розвитком цифрових технологій та європейських підходів до управління водними ресурсами Україна почала запроваджувати спроби електронного обліку свердловин.
З’явилися окремі реєстри:

• Державний водний кадастр
• Єдиний реєстр дозволів на спецводокористування
• Реєстри геологічних даних
  

Проте ці бази залишалися фрагментарними, часто не синхронізованими між собою.

У цей період посилився екологічний контроль над несанкціонованим бурінням, особливо на фоні дефіциту водних ресурсів у певних регіонах. З’явилися жорсткі штрафи за:

• Експлуатацію свердловини без паспорта
• Відсутність дозволу на водокористування
• Самовільне буріння
  

Сучасний етап (2020-ті): реформи, інтеграція з європейськими практиками, цифровізація

Нині в Україні система паспортизації та реєстрації артезіанських свердловин стає дедалі прозорішою та більш впорядкованою.

Основні етапи для отримання паспорта сьогодні:

 1️⃣ Розробка проектної документації на буріння з гідрогеологічним обґрунтуванням.
2️⃣ Узгодження проекту з відповідними органами.
3️⃣ Проведення бурових робіт з веденням технічного журналу.
4️⃣ Проведення дослідної відкачки, визначення дебіту, якості води.
5️⃣ Оформлення паспорта свердловини за встановленою формою.
6️⃣ Реєстрація у фонді Держгеонадр та включення до водного кадастру.
7️⃣ Одержання дозволу на спеціальне водокористування.

Паспорт артезіанської свердловини сьогодні — це офіційний документ, що містить уніфіковану інформацію про свердловину, обов’язкову для внесення до державних реєстрів. Його оформлення неможливе без проведення повноцінних гідрогеологічних робіт.

Важливо: з 2021 року активно впроваджується принцип «єдиного вікна» для всіх дозвільних процедур через електронні кабінети на сайтах Міндовкілля та Держгеонадр.

Тенденції та виклики сьогодення

✳️ Оцифровування бази

Україна активно працює над створенням єдиної електронної платформи обліку всіх свердловин, включно з картографічними сервісами та інтеграцією даних про якість води.

✳️ Проблема «старих» свердловин

Сотні свердловин, пробурених у 90-ті та 2000-ні без належних документів, не мають паспортів. Сьогодні власників таких об’єктів зобов’язують легалізувати їх шляхом проведення додаткових гідрогеологічних робіт.

✳️ Уніфікація з ЄС

З огляду на євроінтеграційний курс, Україна наближає свої процедури до стандартів ЄС, де кожен об’єкт водокористування зобов’язаний бути врахований та відкрито зареєстрований.

Система реєстрації та паспортизації артезіанських свердловин в Україні пройшла шлях від хаотичного обліку в радянські часи до сучасної цифрової системи з чіткою законодавчою базою. Вона поступово інтегрується з європейськими підходами до управління водними ресурсами, забезпечуючи прозорість, відкритість та контроль за станом водоносних горизонтів.

Паспорт свердловини сьогодні — це не просто формальність, а важливий документ, що гарантує безпечне, законне та екологічно відповідальне водокористування. Для бізнесу й громадян це також спосіб убезпечити свої інвестиції у водозабезпечення.

Ми працюємо в Україні, а саме в Київській області. Отримати консультацію з питань інженерно-геологічних, гідрогеологічних, геодезичних та інших супутніх послуг ви можете у нас в “Акваторії”.

Ми надаємо гарантії на свою роботу та використовуємо регулярне технічне обслуговування, забезпечуючи довгострокову працездатність свердловин.