Для визначення кількості свердловин не працюють принципи: «Більше обсягів – більше грошей» або «Менше свердловин, щоб швидше закінчити роботу». Позамежна вартість першого, відштовхне замовника і відправить в інші фірми. Та й для самого виконавця буріння зайвих виробок – реальне марнотратство. Недостатня кількість шурфів у другого, якщо і приверне клієнтів низькою ціною, то обернеться тим, що результати геологічних вишукувань забракує експертиза.
Як визначити кількість свердловин
Щоб правильно встановити місця проходки розвідувальних свердловин, необхідні дві речі:
- максимально повна картина геології ділянки;
- дотримання діючих стандартів і правил.
У малоповерховому будівництві і на піщаних грунтах обходяться 2-3 шурфами, для більш великовагових і конструкційно складних споруд виконують геологорозвідку з бурінням 5 свердловин. Коли проектують групу будівель з шурфами, що розташовуються по сітці, бурять по одній свердловині на будинок. Правильна кількість шурфів дозволяє намалювати розрізи і побудувати об’ємну геологічну модель.
Чим складніше геологія, тим більше свердловин
Місця обов’язкового розміщення свердловин – кути і середина будівлі. При проходці окремого вироблення отримують відомості, які поширюються на певну дистанцію і включають в себе:
- грунтові шари, виявлені в розрізі;
- глибину підошви і потужність кожного шару;
- рівень залягання грунтових вод.
I категорія складності – два горизонтальних шари розносять інформацію в радіусі 50 метрів, тому відстань між свердловинами може сягати приблизно 100 метрів.
II категорія складності – похиле залягання шарів, яке вимагає більшого числа свердловин для інженерно-геологічних вишукувань. Це пов’язано з необхідністю відображення виклинювання і визначення рівня залягання шарів в межах контуру будівлі, а також встановлення меж геоморфологічних рівнів. Дистанція між виробками скорочується і варіюється від 30 до 50 метрів. Для оконтурення стиснутих пластів, які залягають «лінзами», шурфи розташовують через 20 метрів один від одного. Між виробками з набухаючими або просадними шарами відстань зменшується до 30 метрів.
Взаємозв’язок ризиків і кількості свердловин
Клас відповідальності СС1 з самими низькими ризиками передбачає геологорозвідку з бурінням пари свердловин в умовах I і II категорії складності і трьох, коли геологія скрутна. Клас відповідальності СС2 з простою геологією передбачає буріння трьох шурфів, а клас СС3 з геологією середньої складності – від чотирьох до п’яти.
Проходка для випробування свердловин
Від розвідувальних, проходки для випробування шурфів відрізняються початковим діаметром більшого розміру, який дозволяє встановити на забій обладнання для вилучення проб природного складу.
Отримати консультацію з питань інженерно-геологічних, гідрогеологічних, геодезичних та інших супутніх послуг ви можете у нас:
У цьому блозі ми ділимося знаннями, але якщо ти маєш серйозні завдання, які вимагають допомоги фахівців, повідоми. Ми спробуємо розібратися та допомогти вам.
