Мал. 1. Геологічна карта четвертинних відкладень Переяслав-Хмельницького району
Згідно зі схемою геоморфологічного районування територія Переяслав-Хмельницького району розташована в межах Східно-Європейської полігенної рівнини, в області Придніпровської пластово-акумуляційної рівнини. Абсолютні позначки поверхні збільшуються з південного заходу на північний схід від 85 м в нижній течії річки Трубіж, до 110-115 м на вододілах, про що можна дізнатися з даних георозвідки ділянки.
Розріз четвертинних відкладень характеризується значною мінливістю, яка обумовлена різноманіттям типів морфоструктур. Четвертинні відкладення майже суцільним чохлом перекривають більш древні утворення, відсутні лише в межах виходів дочетвертинного порід уздовж долин річок, місцями, на крутих схилах ярів і балок. Потужність їх дуже невитримана і коливається в межах 50-70 м. Для буріння свердловини потрібні інженерно-геологічні вишукування, замовити які вигідно і доступно в компанії “Акваторія”.
Озерно-болотні відкладення (IbH) приурочені до численних замкнутим заболочених западин. Найбільше поширені в межах третьої – другоїнадзаплавних терас Дніпра, на інших площах – обмежено. Представлені суглинками середніми, сірими, світло-сірими, голубувато-сірими і зеленувато-сірими, іноді мулами з домішками слабо розкладених залишків болотної рослинності і черепашок прісноводних молюсків. Потужність складає 1 – 3 м (Мал. 1).
Алювіальні відкладення (АН) поширені в заплавах водотоків лівобережжя Дніпра. Відкладення представлені пісками різнозернистими, польовошпат-кварцовими, супісками і суглинками руслових, заплавних і старичних фацій. Потужність алювіальних відкладень в заплавах річок і водотоків коливається в межах 1-10 м.
Причорноморський голоценових кліматоліт, еолові відкладення (vPIIIpc-H) якого поширені в межах усього району. Найбільші площі вони займають на третій – другий надзаплавних терасах, де формуються окремі підвищені ділянки, рідше піщані гряди і еолові пагорби. Вони представлені пісками польовошпат-кварцовими, жовтувато, світло-сірими, рихлими, сипучими, хвилясто-шаруватими. Серед піщаної товщі виділяються лінзи і шари коричнево-сірих вохристих супесей. Потужність відкладень становить 1-8 м. Щоб отримати надійну і довговічну свердловину, геологія для ділянки дозволить попередньо визначити місце і отримати точні дані про потужності залягання, можливості отримання якісної води.
Бузький причорноморський кліматоліт має елювіальний і еолово-делювіальні відкладення (e, vdPIIIbg-pc). Субаеральний комплекс виділений на площі поширення третьої – другої нерозчленованих надзаплавних терас, де він поверхнево перекриває алювіальні світи. Відкладення об’єднані в єдиний комплекс в зв’язку з незначною присутністю по території копалин ґрунтів Дофінівського кліматоліта. Перекриваються вони сучасними грунтами. Відсутні в долинах річок і замкнутих заболочених низинах. Абсолютні позначки підошви складають 96-100 м. Потужність – від 0,6 до 3,0 м, максимальна – 7 м. Еоловий-делювіальні відклади представлені суглинками і супісками Бузького та причорноморського кліматоліта лесовидними, палево-жовтими, сірувато-жовтими, пористими, слабо вапняними. Елювіальні світи Дофінівського кліматоліта представлені чорноземоподібними грунтами лісостепових ландшафтів, в основному суглинками темно-сірими, середніми.
Нижче по розрізу залягають льодовикові відкладення – морена (gPIIdn). Льодовикові відкладення поширені по всій площі району і є горизонтом-маркером для даної території (Мал.1-2). Перекриваються середньо-верхненеоплейстоценовими субаеральними утвореннями, в більшій мірі – надморенними субаквальними відкладеннями дніпровського льодовика. Потужність відкладень становить 5-8 м, максимальна – до 16 м. Ці льодовикові відклади представлені одноманітною товщею суглинків жовто-бурого, жовтувато-сірого і сірувато-жовтого кольору, з вохристо-жовтими плямами, в різному ступені піщаними. Суглинки дуже щільні, з вкрапленнями оксиду марганцю, карбонатними відкладеннями, сильно насичені галькою, гравієм і валунами осадових і кристалічних порід розміром від 0,1 до 5-6 см, іноді зустрічаються камені до 1-2 м в діаметрі. Галька і валуни складені переважно з кварцу, граніту, гнейсу, пісковика, вапняку, кременів. Гранулометричний склад суглинків досить витриманий, в їх складі майже в однакових частках присутні частинки розмірів 0,25-0,01 і з вмістом частинок більше 0, 25 мм, про що свідчать геологічні вишукування, замовити які можна за телефонами нашої компанії.
Мал.2. Умовні позначення до мал.1
Мал.3. Умовні позначення до карти четвертинних відкладень (див. Мал. 1-2)
Отримати консультацію з питань інженерно-геологічних, гідрогеологічних, геодезичних та інших супутніх послуг ви можете у нас:
У цьому блозі ми ділимося знаннями, але якщо ти маєш серйозні завдання, які вимагають допомоги фахівців, повідоми. Ми спробуємо розібратися та допомогти вам.
