З геоморфологічної точки зору Кагарлицький район розташований в межах Київського зниження слаборозчленовані акумулятивні рівнини Білоцерківської морфоструктури III порядку. Розріз четвертинних відкладень характеризується значною мінливістю, яка обумовлена особливостями типів морфоструктур. Потужність їх дуже невитримана і коливається від 0,1 м в долинах річок і тальвегах ярів до 30-40 м на вододілах. Геологічні вишукування проводяться з метою правильного вибору місця для буріння свердловини, що в подальшому забезпечує надійну й довговічну конструкцію, для свого власника.
Четвертинні відкладення (приблизна глибина залягання 0-35м).
Мал. 1. Типовий геологічний розріз четвертинних відкладень Кагарлицького району
Значна частина території розчленована яружно-балковою і річковою мережами. Абсолютні позначки поверхні четвертинних відкладень в межах району змінюються від 140 м до 180 м. На поверхню виходять переважно світи верхньої ланки неоплейстоцена. Відкладення середньої ланки, що залягають безпосередньо під голоценовим грунтом, зустрічаються на обмежених ділянках території (район річки Гороховатка), а виходи на денну поверхню нижньої ланки неоплейстоцена і еоплейстоцена відзначаються лише в окремих сильно локалізованих виходах. У населених пунктах на території водопостачання забезпечується свердловинами, для яких проводиться попередньо геологія для ділянки. Такі послуги вигідно замовити у фахівців компанії “Акваторія”. В результаті замовники отримують під ключ готові рішення.
Мал.2. Геологічна карта четвертинних відкладень Кагарлицького району Київської області
Елювіально-делювіальні відкладення (edH) представлені сучасними грунтовими утвореннями, які суцільним чохлом перекривають більш древні відкладення. Генетичний тип і літологічний склад грунтів залежить від їх положення в рельєфі і складу порід, на яких проходило грунтоутворення. Найбільш поширені чорноземи, лучні, чорноземно-лугові, болотні типи грунтів.
У заплавах, а також надзаплавних річкових терасах річки Росави, Гороховатці, Пасковського ставка зустрічаються алювіальні відкладення (aH). Потужність товщі таких відкладень невелика, відзначається слабо розвиненість заплавних і старичних фацій (Рис. 1-2). Відкладення техногенного походження (tH) представлені дрібнозернистими кварцовими пісками потужністю близько 2,5 м з жовтувато-сірим відтінком, що залягають на алевритах Обухівської світи палеогену. Вони перекриті лесовидними суглинками, мають широке поширення в долинах річок на незначних площах району. Але також вони поширені в межах населених пунктів та пов’язані в основному з проведенням будівельних робіт – насипу, дороги відвали різного генезису. Для проведення будівництва обов’язково виконується геологія земельної ділянки.
Еолово-делювіальні і елювіально-делювіальні відкладення (dv, ed, vd PII-III) представлені піщаними та супіщаними утвореннями, іноді з прошарками, лінзами копалин ґрунтів. Зустрічаються в межах всього району на підвищених ділянках. Залягають на утвореннях середньонеоплейстоценової ланки. Потужності дуже невитримані, коливаються від 2,6 до 11,4 м. Це суглинки світло-сірі, буро-жовті, бурі, середні, іноді легкі, карбонатні, рідко піщанисті. Вони підстилаються породами дніпровського зледеніння (мореною, водно і озерно-льодовиковими відкладеннями).
Комплексні різнофаціальні відкладення дніпровського льодовика, представлені моренними озерно- і водно-льодовиковими суглинками, супісками, пісками зеленувато або блакитно світло-сірими відтінками. Підморенні водно-льодовикові відкладення поширені на території знаходження дніпровського льодовика, заповненого водно-льодовиковими прохідними і річковими долинами наддніпрянського віку. Відклади залягають переважно на розмитій поверхні нижньонеоплейстоценових або древніх утворень. Перекриваються вони мореною і озерно-льодовиковими суглинками, трохи менше молодшими відкладеннями. Представлені кварцовими пісками, світло, жовтувато-сірими, білими, на деяких ділянках з зеленуватим і бурим відтінком. Вони переважно дрібно-середньозернисті, з галькою кристалічних порід, горизонтально і похилошаруваті. Потужності змінюються від 1,1 до 10 м. Алювіальні відкладення нижньої ланки неоплейстоцена (aPI-bk-kn) представлені пісками різного гранулометричного складу, місцями з прошарками супісків і суглинків. Потужність відкладень коливається від 0,3 до 3,5 м.
Детальну інформацію з точними даними про поширення відкладень четвертинного виду в межах району можна дізнатися в результатах попереднього проведення досліджень. У нашій компанії високо затребувані інженерно-геологічні вишукування, за допомогою яких можна отримати дані в реальному часі.
Мал.3. Умовні позначення до карти четвертинних відкладень (див. Мал. 1-2)
Отримати консультацію з питань інженерно-геологічних, гідрогеологічних, геодезичних та інших супутніх послуг ви можете у нас:
У цьому блозі ми ділимося знаннями, але якщо ти маєш серйозні завдання, які вимагають допомоги фахівців, повідоми. Ми спробуємо розібратися та допомогти вам.
