Згідно зі схемою районування четвертинних відкладень, район, що вивчається, розташований як у льодовиковій, так і в не льодовиковій зоні північних лісових районів. Повного розрізу четвертинних порід не виявлено, часто у розрізі відсутні лісоподібні відкладення. Четвертинний покрив у районі має нерівномірне поширення та змінну потужність, до 50 м. Замовити таку послугу, як георозвідка ділянки для свердловини у цьому районі вигідно у компанії “Акваторія”.
Четвертинні відкладення представлені трьома великими групами фацій: субаеральна, субаквальна та водно-льодовикова. Субаеральна фація складена лісоподібними та озерно-еолово-делювіальними суглинками, викопними ґрунтами, субаквальними – алювіальними утвореннями. Водно-льодовикова фація представлена суглинками, супесями та пісками.
Четвертинні відкладення (приблизна глибина залягання 0-50 м).
Рис.1 Типовий геологічний розріз Сквирського району
Еолово-делювіальні відкладення (vdPIII bg) мають значне поширення, виділяються на найбільш піднятих ділянках сучасних вододілів завдяки тому, що на окремих ділянках у верхній частині розрізу лісоподібних суглинків спостерігаються малопотужні ембріональні копалини (рис.1). Залягають відкладення на копалинах верхньо неоплейстоценового віку, іноді перекриваються голоценовими елювіальними утвореннями. Геологія для ділянки проводиться спеціалістами для проектування свердловин за спеціальними технологіями.
Літологічно нерозчленовані еолово-делювіальні відкладення гранулометричного складу схожі на еолово-делювіальні суглинки. Окремі шари у верхній частині розрізу торкнулися почвообразующими процесами. Потужність незначна і вбирається у 5 м.
Алювіальні відкладення заплави (аН) – досить поширений тип сучасних утворень, вони наповнюють русла та заплави річок та його приток. Залягають алювіальні відкладення переважно на кристалічних породах чи корі вивітрювання. У верхів’ях річок, де невелика глибина врізу, підошвою їм служать підморені озерно-льодовикові суглинки, рідше – дочетвертинні породи. Перекриваються вони дерново-глеєвими та чорноземно-луговими ґрунтами, а на заболочених ділянках заплав – торф’яно-илистими ґрунтами або торфом. У складі сучасних алювіальних відкладень виділяються дві фації – руслова та заплавна, не витримані як за простяганням, так і на глибину, і часто змінюють один одного.
Рис.2. Карта четвертинних відкладів Сквирського району
Відкладення дніпровського льодовика (gPIIdn) поширені у межах території. Відсутні тільки в заплавах річок та їх приток, у днищах балок і ярів, а також у розрізах надзаплавних терас і деяких прохідних долин. і строкаті глини неогену. Перекриваються переважно над моренними суглинками та пісками, іноді – верхньо неоплейстоценовими викопними ґрунтами. Контакти моренних відкладень коїться з іншими породами завжди чіткі. У зв’язку з цим льодовикові відкладення є горизонтом-маркером при розчленуванні середньоплейстоценових утворень. У цьому районі інженерно-геологічні дослідження наші фахівці проводять з дотриманням усіх технічних норм і враховуючи особливості території.
Елювіально-делювіальні та еолово-делювіальні відкладення нижнього неоплейстоцену (ed,vdPIsh-mr) залягають у вигляді окремих ізометричних ділянок. В основному вони залягають на червоно-бурих глинах пліоцену, рідше – на строкатих глинах міоцену, перекриваються лісоподібними суглинками або копалинами. Викопні ґрунти представлені суглинком червонувато-коричневим, коричневим і темно-сірим з бурим відтінком. Суглинок важкий, щільний, грубо комкуватий, практично безкарбонатний, з вкрапленнями залізо-марганцевих скупчень. Потужність його коливається від 1,0-2,0 до 5,0 м-коду, про що свідчать дані геології земельної ділянки.
Біогенні відкладення (bH) приурочені до заплав річок Кам’янка, Роставиця, і представлені торфом, рідше торф’яними породами. Залягають переважно на сучасних алювіальних відкладах. Торф бурий, темно-бурий, сірувато-коричневий, іноді буро-сірий, слабо ущільнений, з великою кількістю коренів і стебел рослин, осоковий, очеретяно-осоковий, з черепашками молюсків, в окремих шарах сильно мулистий і часто переходить у торф’яно-листі відкладення .
Потужність біогенних відкладень не витримано та змінюється від 0,5 до 6 м, у середньому – 1,5-2 м. З сучасними біогенними відкладеннями пов’язані родовища торфу, який використовується місцевим населенням як паливо та органічне добриво. За бажання провести на вашій ділянці геологічні дослідження, пропонуємо звертатися до нашої компанії в зручний для вас час.
Рис.3. Умовні позначення до рис.1-2
Отримати консультацію з питань інженерно-геологічних, гідрогеологічних, геодезичних та інших супутніх послуг ви можете у нас:
У цьому блозі ми ділимося знаннями, але якщо ти маєш серйозні завдання, які вимагають допомоги фахівців, повідоми. Ми спробуємо розібратися та допомогти вам.
