Четвертинні відкладення (приблизна глибина залягання 0-50м)
Мал 1. Типовий геологічний розріз четвертинних відкладів району Вишгороду (А – правий берег Київського водосховища, Б – лівий берег)
Відкладення четвертинної системи покривають суцільним покривом дедалі давніші освіти. Поширення окремих генетичних типів та потужності їх перебувають у тісному взаємозв’язку з геоморфологією території. Незважаючи на будь-які складнощі, за бажання провести будівництво будь-яких об’єктів на ділянці пропонуємо скористатися такими послугами, як георозвідка ділянки від професіоналів компанії “Акваторія”.
Нижньо- та середньо-четвертинні відкладення (а,f I-II) – це четверта надзаплавна тераса Дніпра та його приток. Вони поширені в межиріччях і в основі алювію річкових долин, включаючи пачку алювіальних і флювіогляціальних пісків світло-сірих, різнозернистих, кварцових, часто з тонкими прошарками іржаво-бурого тонкозернистого піску і гумусованого зеленувато-сірого суглинку потужністю 0,3.
До середньочетвертичним відкладень віднесені: підморені флювіогляціальні та озерно-льодовикові, льодовикові, надморені флювіогляціальні відкладення дніпровського горизонту (f,lgIIdn), льодовикові та флювіогляційні відкладення, що підтверджують проведені на території геологічні дослідження.
Підморені флювіогляціальні та озерно-льодовикові відкладення спостерігаються у розрізах плато та четвертої надзаплавної тераси, де користуються широким поширенням. Представлені піщанистими, часто гумусованими суглинками сірого і зеленувато-сірого кольору і жовтувато-сірими пісками, дрібно- і середньозернистими, кварцовими. Піски рідко містять гальку кристалічних порід. Потужність підморених відкладень коливається в межах від 10 до 30 м. Завдяки таким показникам у районі можна виконати буріння свердловин для питної води з попереднім проведенням геології для ділянки.
Льодовикові відкладення дніпровського горизонту (gIIdn) збереглися на найбільш піднесених ділянках міжрічкових просторів – у межах четвертої надзаплавної тераси. Складені вони червонувато-бурими, бурими та жовтувато-бурими суглинками, піщанистими, щільними, з великою кількістю валунів кристалічних порід розміром від 5-6 до 15-20 см і зрідка до 1-2 м у діаметрі. Потужність льодовикових відкладень коливається в межах від I до 8 м. Для вибору місця під свердловину на цій території спеціалістами нашої організації буде проведено геологію ділянки.
Надморені флювіогляціальні відкладення (fIIdn3-4) простежуються в межах четвертої надзаплавної тераси, де вони часто складають верхи розрізу четвертинних відкладень. Представлені пісками бурого, сірого та жовтувато-сірого кольору, дрібно- та середньозернистими, кварцовими, місцями, що переходять у слабо зцементовані пісковики. Потужність їх сягає 20 м, що підтверджується даними геології ділянки.
До верхньочетвертичних відкладень віднесено алювіальні та алювіально-озерні відкладення другої та першої надзаплавних терас Дніпра та його приток, що відносяться відповідно до мікулінського – калінінського та мологошекснінського – залишківського (aIIIms-os) горизонтів. У їхньому розрізі переважають дрібно- і тонкозернисті кварцові піски, що містять прошарки та лінзи суглинків, рідше за глин. Потужність кожного з терасових комплексів вбирається у 25 м. Буріння свердловин у районі проводиться з попереднім обстеженням всіх ділянок.
Мал.2. Геологічна карта четвертинних відкладів Вишгородського району Київської області
Мал.3. Умовні позначення до карти четвертинних відкладень (див. рис. 1-2)
До верхньочетвертично-сучасних відкладень відносяться еолові, тонкозернисті кварцові піски, які простежуються на найвищих абсолютних відмітках сучасної поверхні на четвертій надзаплавній терасі, де часто утворюють характерні форми рельєфу. Потужність їх – близько кількох метрів.
Алювіальні сучасні відкладення: алювіальні відкладення заплав та русел річок (aIV), представлені пісками, суглинками, луговими мергелями та глинами потужністю від 7-8 до 20-25 м; болотні відкладення (bIV) – торф потужністю до 6 м; озерні відкладення (IIV), розвинені в замкнутих западинах і представлені сірими та зеленувато-сірими суглинками потужністю 0,7-1 м; еолові відкладення (vIV), представлені пісками, поширеними в районі сс.Феневичі, Рудні, Вересні; потужність їх до 5 м. Матеріалом для утворення сучасних еолових пісків послужили відкладення першої надзаплавної тераси. Наші фахівці проведуть на ділянці інженерно-геологічні дослідження максимально оперативно та грамотно з урахуванням особливостей ґрунтів та інших показників.
Отримати консультацію з питань інженерно-геологічних, гідрогеологічних, геодезичних та інших супутніх послуг ви можете у нас:
У цьому блозі ми ділимося знаннями, але якщо ти маєш серйозні завдання, які вимагають допомоги фахівців, повідоми. Ми спробуємо розібратися та допомогти вам.
